419
Пошук життя за межами Землі залишається однією з основних цілей сучасної астрономії та планетарної науки. Вчені у США будують нові телескопи та космічні апарати для дослідження потенційно придатних до життя планет і супутників. Однак інтерпретація знайдених ознак життя — біосигнатур — залишається складною через невизначеність і обмеженість даних.
Американські астрофізики, запропонували новий підхід до вивчення умов життя позаземних організмів. Їхня модель, опублікована на сервері arXiv, використовує дані про крайні умови існування земних організмів для прогнозування можливостей для життя в інших світах. Розробники працювали у рамках проекту NASA Alien Earths спільно з експертами з різних галузей — від біології до хімії.
Новий підхід отримав назву «кількісна структура придатності для життя» (quantitative habitability framework). Він відходить від загального питання «чи придатне середовище для життя?» і натомість запитує: «чи можуть конкретні відомі або гіпотетичні організми вижити у даних умовах?». Цей підхід не дає однозначних відповідей, натомість розраховує ймовірність сумісності середовища та організму, з урахуванням наявних даних та їх невизначеності.
Дослідження охоплює умови виживання організмів: від комах у Гімалаях до мікроорганізмів, що живуть біля гідротермальних джерел на дні океану. Моделюючи їхню здатність виживати на Марсі чи в океанах супутників Юпітера й Сатурна, вчені розробляють рекомендації для вибору цілей спостережень телескопів та пошуку життя. Розроблена програма доступна у відкритому доступі, що дозволяє іншим дослідникам використовувати її у своїх проектах.
Подальші кроки включають створення бази даних земних екстремофілів і моделювання умов для гіпотетичного позаземного життя. Ці дослідження допоможуть не лише краще оцінити потенціал інших світів, а й дадуть змогу обґрунтовано інтерпретувати майбутні спостереження можливих біосигнатур за межами Сонячної системи.
Пошук життя за межами Землі залишається однією з основних цілей сучасної астрономії та планетарної науки. Вчені у США будують нові телескопи та космічні апарати для дослідження потенційно придатних до життя планет і супутників. Однак інтерпретація знайдених ознак життя — біосигнатур — залишається складною через невизначеність і обмеженість даних.
Американські астрофізики, запропонували новий підхід до вивчення умов життя позаземних організмів. Їхня модель, опублікована на сервері arXiv, використовує дані про крайні умови існування земних організмів для прогнозування можливостей для життя в інших світах. Розробники працювали у рамках проекту NASA Alien Earths спільно з експертами з різних галузей — від біології до хімії.
Новий підхід отримав назву «кількісна структура придатності для життя» (quantitative habitability framework). Він відходить від загального питання «чи придатне середовище для життя?» і натомість запитує: «чи можуть конкретні відомі або гіпотетичні організми вижити у даних умовах?». Цей підхід не дає однозначних відповідей, натомість розраховує ймовірність сумісності середовища та організму, з урахуванням наявних даних та їх невизначеності.
Дослідження охоплює умови виживання організмів: від комах у Гімалаях до мікроорганізмів, що живуть біля гідротермальних джерел на дні океану. Моделюючи їхню здатність виживати на Марсі чи в океанах супутників Юпітера й Сатурна, вчені розробляють рекомендації для вибору цілей спостережень телескопів та пошуку життя. Розроблена програма доступна у відкритому доступі, що дозволяє іншим дослідникам використовувати її у своїх проектах.
Подальші кроки включають створення бази даних земних екстремофілів і моделювання умов для гіпотетичного позаземного життя. Ці дослідження допоможуть не лише краще оцінити потенціал інших світів, а й дадуть змогу обґрунтовано інтерпретувати майбутні спостереження можливих біосигнатур за межами Сонячної системи.
