558
Дослідники з Пенсільванського університету зафіксували дивні радіосигнали, які виходять із-під антарктичного льоду, і наразі не мають пояснення цьому явищу. Інструмент, який це дозволив — Антарктична імпульсна перехідна антена (ANITA), розташована на повітряній кулі, зазвичай виявляє космічні частинки, що відбиваються від Землі. Проте цього разу сигнал йшов з-під горизонту та під дуже крутими кутами, приблизно 30 градусів нижче поверхні льоду.
Науковці спочатку полювали на нейтрино — крихітні, нейтральні частинки, що практично не взаємодіють з іншою матерією, і присутні у Всесвіті у великих кількостях. Як пояснює доцентка Стефані Віссел, насправді через людський ніготь щосекунди проходить мільярд нейтрино, але зазвичай вони залишаються невловимими для детекторів. Проблема у тому, що якщо нейтрино все ж вдається зафіксувати, воно могло пройти величезну відстань без взаємодії з іншими частинками.
Порівнявши дані ANITA з іншими нейтринними детекторами, дослідники впевнилися, що сигнали мають інше походження і не схожі на звичайні нейтрино. Вчені припускають, що це може бути якийсь незвичний ефект поширення радіохвиль біля поверхні льоду чи горизонту, проте повного розуміння природи цих хвиль поки немає.
Зараз команда працює над розробкою нового більш чутливого детектора — Payload for Ultrahigh Energy Observations (PUEO), який дозволить ще точніше вивчати ультраенергетичні частинки та аномальні сигнали з льодових надр Антарктиди.
Дослідники з Пенсільванського університету зафіксували дивні радіосигнали, які виходять із-під антарктичного льоду, і наразі не мають пояснення цьому явищу. Інструмент, який це дозволив — Антарктична імпульсна перехідна антена (ANITA), розташована на повітряній кулі, зазвичай виявляє космічні частинки, що відбиваються від Землі. Проте цього разу сигнал йшов з-під горизонту та під дуже крутими кутами, приблизно 30 градусів нижче поверхні льоду.
Науковці спочатку полювали на нейтрино — крихітні, нейтральні частинки, що практично не взаємодіють з іншою матерією, і присутні у Всесвіті у великих кількостях. Як пояснює доцентка Стефані Віссел, насправді через людський ніготь щосекунди проходить мільярд нейтрино, але зазвичай вони залишаються невловимими для детекторів. Проблема у тому, що якщо нейтрино все ж вдається зафіксувати, воно могло пройти величезну відстань без взаємодії з іншими частинками.
Порівнявши дані ANITA з іншими нейтринними детекторами, дослідники впевнилися, що сигнали мають інше походження і не схожі на звичайні нейтрино. Вчені припускають, що це може бути якийсь незвичний ефект поширення радіохвиль біля поверхні льоду чи горизонту, проте повного розуміння природи цих хвиль поки немає.
Зараз команда працює над розробкою нового більш чутливого детектора — Payload for Ultrahigh Energy Observations (PUEO), який дозволить ще точніше вивчати ультраенергетичні частинки та аномальні сигнали з льодових надр Антарктиди.
